Чи можна завагітніти після гонореї?

18.01.2016 0

Гонококкова інфекція у жінок найчастіше протікає без виражених симптомів і локалізується в сечівнику. Тому ні під час хвороби, ні після закінчення лікування нічого зазвичай не перешкоджає настанню вагітності. Дітородні органи, як правило, не порушені інфекцією. Тим не менш, в окремих випадках можливий розвиток ряду серйозних ускладнень, які можуть відбитися на репродуктивній функції жінки. Насамперед, мова йде про тривалу хронічну інфекцію, лікуванню якої не приділяли достатньо часу.

Проблеми із зачаттям дитини після гонореї можуть виникати в наступних випадках:

Неповне одужання. Гонококкова інфекція при неправильному лікуванні або передчасному його припиненні може перейти в хронічну форму. При цьому будь-які симптоми хвороби відсутні, але збудник все одно зберігається на слизовій оболонці сечостатевого тракту. Проблема в тому, що його присутність створює несприятливі умови всередині піхви і матки. Шанс завагітніти знижується через недостатнє виділення змазки та через малу рухливість і занадто швидку загибель сперматозоїдів після еякуляції (сім’явиверження). Крім того, зростає шанс приєднання хламідіозу або трихомоніазу, які також знижують вірогідність успішного запліднення. При цьому ніяких структурних змін в сечостатевій системі може не спостерігатися. Виявлення такої прихованої інфекції і повноцінне лікування зазвичай повертають репродуктивну функцію.

Гонококовий сальпінгіт. Сальпінгитом називається запалення маткових труб. Воно може мати місце при гострому перебігу інфекції з яскраво вираженими симптомами. У період хвороби можуть з’явитися зміни в слизовій оболонці, що вистилає маткові труби. В результаті після курсу лікування гонококової інфекції більше немає, але прохідність маткових труб для яйцеклітини знижується. Чим більш сильним був запальний процес, і чим довше ігнорувалася хвороба, тим більше шанс втратити репродуктивну функцію. У важких випадках зміни на рівні маткових труб виявляються незворотними. Крім стерильності зростає ризик позаматкової вагітності.

вагітність після гонореї

Гонококовий пельвіоперитоніт. Є найбільш важким локальним ускладненням гонококової інфекції, при якому запальний процес поширюється на очеревину малого таза. Тоді лікування може зайняти досить багато часу. За цей період чутлива очеревина утворює спайки. Це сполучнотканинні містки, які не зникають після стихання запального процесу. Вони деформують органи, до яких кріпляться, і порушують їх нормальну роботу. Таким чином, після даного ускладнення у жінки буде спайкова хвороба малого тазу, яка в ряді випадків може виявлятися безпліддям. Однак тут проблему зазвичай можна вирішити шляхом хірургічного розтину спайок.

Ускладнення гонореї у статевого партнера. Навіть якщо жінка повністю вилікувалася від гонореї, це не означає, що хвороби немає і у її партнера. Сечостатеві інфекції зазвичай циркулюють між статевими партнерами, якщо не проводити одночасне лікування. У чоловіків дане захворювання протікає, як правило, важче. Без адекватного лікування можливий розвиток простатиту, гнійного уретриту, ураження залоз і навіть яєчок (орхіт). Тоді сіменна рідина з різних причин може попросту не містити сперматозоїдів, або вони будуть нездатні запліднити яйцеклітину.

Однак при відсутності ускладнень своєчасний і кваліфікований курс лікування обох партнерів призводить до повного одужання. При цьому репродуктивна функція не порушується ні у чоловіків, ні у жінок. Вагітність краще планувати приблизно через півроку після здачі контрольних аналізів. За цей період репродуктивні органи увійдуть в нормальний режим роботи (відновлення регулярного менструального циклу, стабільна ерекція). Крім того, антибіотики, прийняті під час лікування, повністю виведуться з організму і ніяк не відіб’ються на процесі зачаття або розвитку дитини.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)