Чи можна вилікувати гонорею в домашніх умовах?

В принципі найбільш поширена форма гонореї – гонококовий уретрит (запалення сечівника) цілком може бути вилікуваний в домашніх умовах. Однак лікування вдома не означає самолікування. Пацієнту в будь-якому випадку обов’язково треба відвідати лікаря і здати всі необхідні аналізи. У домашніх умовах він може проходити безпосередньо курс лікування, призначений фахівцем.

Для лікування гонореї в домашніх умовах необхідно пройти наступні етапи:

Консультація лікаря дерматовенеролога. Спеціаліст по симптомах може запідозрити гонорею і призначити відповідні лабораторні аналізи. Сам пацієнт, грунтуючись лише на власних скаргах, може сплутати гонорею з іншою сечостатевою інфекцією.

Лабораторні аналізи. Як правило, лікар бере мазок зі слизової оболонки уретри. Згодом отриманий матеріал засівають на живильні середовища в мікробіологічної лабораторії. Отримання культури гонокока підтверджує діагноз. При необхідності лікар бере також мазок зі слизової оболонки прямої кишки, кон’юнктиви або глотки. При виражених загальних симптомах (температура, загальна слабкість та ін.) на аналіз береться і кров пацієнта. Так визначається клінічна форма захворювання.

Лікування на дому. Якщо гонококкова інфекція локалізується тільки в сечівнику, лікар призначає необхідний антибіотик. Найчастіше необхідна лише одна доза (ін’єкція або таблетка). Рідше курс триває 1 – 2 тижні. Самостійно пацієнт обробляє слизову оболонку і шкіру дезінфікуючими розчинами (інсталяції в уретру у чоловіків, в порожнину піхви у жінок). У цьому випадку госпіталізація не потрібна.

Контрольний аналіз. Через 7 – 10 днів після закінчення лікування антибіотиками пацієнт здає мазок ще раз. Якщо результат негативний, його визнають здоровим. Жінкам може знадобитися ще один контрольний мазок після другого менструального циклу.

Таким чином, лікування гонококкового уретриту на дому зазвичай не представляє особливих труднощів. Проте у ряді випадків все ж рекомендується госпіталізація. Найчастіше вона необхідна для більш ретельного контролю за лікуванням. У домашніх умовах хворий може не помітити вчасно погіршення свого стану.

Госпіталізація рекомендується наступних випадках:

  • тотальний гонококовий уретрит у чоловіків (на відміну від переднього він характеризується більш важким станом);
  • екстрагенітальні гострі форми гонококової інфекції (фарингіт, кон’юнктивіт, проктит);
  • гонококовий сальпінгіт (запалення маткових труб) або пельвіоперитоніт (запалення очеревини в малому тазі) у жінок;
  • гонококовий простатит (запалення передміхурової залози) і орхіт (запалення яєчок) у чоловіків;
  • дисемінована гонококова інфекція (ендокардит, міокардит, менінгіт, артрит, рясні шкірні висипання);
  • бленнорея (ураження очей) у дітей, що заразилися гонореєю від матері при пологах.

У цих випадках мова йде або про більш тяжкі форми перебігу хвороби, або про її ускладнення. Сильно зростає ризик таких незворотних наслідків як стерильність, деформація суглобів, сліпота, а іноді навіть створюється загроза для життя. У зв’язку з цим належний догляд можуть забезпечити тільки фахівціі в лікарняних умовах.

Самолікування гонореї на дому без звернення до лікаря найчастіше закінчується хронизацією інфекції. Ні засоби народної медицини, ні самостійний підбір антибіотика зазвичай не викорінюють інфекцію остаточно. Вони можуть лише прибрати симптоми хвороби. Тоді пацієнт вважає, що вилікувався, і вже не звертається до лікаря. Проблема в тому, що в майбутньому така запущена гонорея загострюватиметься знову і знову, її лікування потребують вже більше часу і сил, а ризик ускладнень сильно зросте.

18.01.2016
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 оцінка, в середньому: 5 з 5)