Бактеріальний вагіноз

18.12.2015 0

Бактеріальний вагіноз (синонім: гарднерельоз) являє собою дисбактеріоз піхви. Це досить поширене захворювання у жінок.

Мікрофлора піхви представляє собою рухливу екосистему. У нормі основою мікрофлори піхви є лактобацили (Lactobacillus spp.), які відіграють захисну функцію. Лактобацили переробляють глікоген (епітеліальні клітини піхви жінок репродуктивного віку у великій кількості містять глікоген) в молочну кислоту, знижуючи кислотність. Крім того, лактобацили утворюють перекис водню. Кисле середовище і перекис водню пригнічують ріст умовно-патогенних мікробів (стафілококів, стрептококів, кишкової палички, анаеробних бактерій, Gardnerella vaginalis, Mobiluncus spp.), які в невеликій кількості виявляються в піхві переважної більшості жінок.

Якщо частка лактобацил знижується (про причини поговоримо нижче), їх місце в екосистемі займають умовно-патогенні мікроби (в першу чергу Gardnerella vaginalis). Останні виділяють летючі аміни, запах яких аналогічний запаху тухлої риби.

Симптоми бактеріального вагінозу у жінок

Характерний неприємний запах виділень з піхви, який порівнюють із запахом тухлої риби. При цьому запах посилюється після статевого контакту без презерватива, так як лужна рН сперми збільшує утворення летючих амінів.

Крім запаху, виділення з піхви при бактеріальному вагінозі не сильно відрізняються від нормальних виділень. Вони нерясні, однорідні по консистенції, сірувато-білого кольору, зазвичай не залишають слідів на спідній білизні.

Чи може бактеріальний вагіноз передаватися статевим шляхом?

Бактеріальний вагіноз не є венеричним захворюванням. Збудники бактеріального вагінозу (в першу чергу Gardnerella vaginalis) передаються при статевих контактах. Однак їх передача від однієї жінки до іншої не є причиною захворювання. Адже ці мікроби в невеликій кількості входять до складу нормальної мікрофлори піхви більшості жінок. Проте, незахищені статеві контакти відіграють певну роль у виникненні бактеріального вагінозу. Справа тут не в зараженні, а в тому, що зміна статевого партнера або безліч статевих партнерів сприяє зміні мікрофлори піхви.

У чому ж тоді причина бактеріального вагінозу? Причиною захворювання є не просто наявність збудників бактеріального вагінозу (вони є в невеликій кількості майже у кожної жінки), а зміна співвідношення частки лактобацил і умовно-патогенних мікробів, що викликають бактеріальний вагіноз. При бактеріальному вагінозі частка лактобацил зменшується, а частка збудників бактеріального вагінозу збільшується. Ось чому бактеріальний вагіноз називають дисбактеріозом піхви.

Фактори ризику бактеріального вагінозу:

  • спринцювання;
  • контрацептивні свічки і креми, що містять 9-ноноксинол ( «Патентекс Овал», «Ноноксинол»);
  • презервативи, оброблені 9-ноноксинолом;
  • лікування антибіотиками;
  • зміна статевого партнера.

Яким чином спринцювання сприяє бактеріальному вагінозу?

Справа в тому, що при спринцюванні вимивається нормальна мікрофлора піхви (лактобацили). Їх місце займають умовно-патогенні мікроби (в першу чергу Gardnerella vaginalis).

Чи можуть збудники бактеріального вагінозу викликати захворювання у чоловіків?

Збудники бактеріального вагінозу (в першу чергу Gardnerella vaginalis) для чоловіків не є небезпечними. Чоловіки, у яких виявили Gardnerella vaginalis, як і статеві партнери жінок з бактеріальним вагінозом, лікування не потребують.

Чим небезпечний бактеріальний вагіноз?

Бактеріальний вагіноз збільшує ризик запальних захворювань матки і придатків, передчасних пологів, ускладнень вагітності та пологів.

Як проводиться діагностика бактеріального вагінозу?

Запідозрити бактеріальний вагіноз лікар може при взятті мазка за характерним запахом виділень з піхви. Додавання кількох крапель 10% розчину гідроксиду калію до виділень з піхви на предметному склі підсилює цей запах.

Загальний мазок при бактеріальному вагінозі виявляє так звані «ключові клітини» (клітини вагінального епітелію, вкриті безліччю коккобацілл (Gardnerella vaginalis) за відсутності в мазку лактобацил (Lactobacillus spp.).

Виявлення Gardnerella vaginalis точними методами, які виявляють поодинокі мікроби (наприклад, ПЦР), не грає ролі в діагностиці БВ, так як в невеликій кількості вони є у більшості жінок. При бактеріальному вагінозі важливо не просто наявність, а кількість Gardnerella vaginalis.

Лікування бактеріального вагінозу

Оптимальним лікуванням бактеріального вагінозу є метронідазол по 500 мг всередину 2 рази на добу протягом 7 діб. Препарат іноді погано переноситься (викликає нудоту). Абсолютно не сумісний з алкоголем. Однак системне лікування знижує ймовірність ускладнень бактеріального вагінозу.

Препарати резерву:

  • Гель Метронідазол, 0,75% вводять в піхву за допомогою доданого аплікатора 2 рази на добу протягом 5 діб. Місцеве лікування добре переноситься, але гірше системного лікування знижує ризик ускладнень бактеріального вагінозу.
  • Крем Кліндаміцин, 2% (Далацин) вводять в піхву за допомогою доданого аплікатора 1 раз на добу (на ніч) протягом 5 діб. Місцеве лікування добре переноситься, але гірше системного лікування знижує ризик ускладнень бактеріального вагінозу.
  • Кліндаміцин (Кліміцін, Далацин) по 300 мг всередину 2 рази на добу протягом 7 діб. Кліндаміцин пригнічує ріст не тільки Gardnerella vaginalis, а й лактобацил (Lactobacillus spp.). Тому кліндаміцин показаний при непереносимості метронідазолу.

Профілактика бактеріального вагінозу

Профілактика полягає в уникненні факторів ризику бактеріального вагінозу (див. вище).

Чоловіки – статеві партнери жінок з бактеріальним вагінозом не потребують ні в обстеженні, ні в лікуванні.

 

 

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)