Аортальний стеноз

25.12.2015 0

Аортальний стеноз (стеноз гирла аорти) – звуження аорти в районі аортального клапана, який відокремлює її від серця. В результаті порушується нормальний відтік крові з лівого шлуночка. Хвороба розвивається досить повільно. Часто ця патологія поєднується з ураженням мітрального клапана, який знаходиться між лівим передсердям і лівим шлуночком.

Аортальний стеноз становить 25% серед усіх вад серця. З нез’ясованих причин хвороба вражає чоловіків у 3 рази частіше, ніж жінок. 2% людей старше 65 років страждають цим пороком. І з віком відсоток людей з аортальним стенозом збільшується.


 

 

Причини аортального стенозу

Аортальний стеноз може бути і вродженим і набутим.

Вроджені патології, які сформувалися ще до народження малюка, точніше в першому триместрі вагітності.

  • Рубець зі сполучної тканини під аортальним клапаном.
  • Фіброзна діафрагма (плівка) з отвором, яка розвивається над клапаном.
  • Аномальний розвиток клапана. Він складається з 2 стулок замість 3.
  • Одностулковий клапан.
  • Вузьке аортальне кільце.

Ці зміни можуть проявитися у новонародженого з перших днів життя. Але в більшості випадків такі анатомічні особливості поступово погіршують кровообіг, і симптоми хвороби проявляються до 30 років.

Причини розвитку придбаного аортального стенозу

 

Системні захворювання, пов’язані з порушенням імунітету

Ці хвороби призводять до того, що в місці прикріплення аорти до лівого шлуночку розростається сполучна тканина, яка звужує просвіт аорти і заважає виведенню крові з серця. Надалі на уражених ділянках швидше відкладається кальцій, що ще більше звужує протоки і робить стулки клапана нееластичними.

 

Інфекційні захворювання, пов’язані з бактеріями або вірусами

  • Деформуючий остеїт – ураження кісток.
  • Інфекційний ендокардит – запалення внутрішньої оболонки серця.

Інфекція поширюється з кров’ю по тілу, і мікроорганізми осідають усередині камер серця. Вони розмножуються і утворюють колонії, які потім покриваються сполучною тканиною. У результаті на різних ділянках серця, в основному на стулках клапанів, з’являються нарости, схожі на поліпи. Вони роблять стулки клапанів товстими і масивними і можуть викликати їх зрощення.

 

Захворювання, пов’язані з порушенням обміну речовин

У більшості випадків ці стани призводять до того, що в гирлі аорти відбуваються зміни м’язів і відкладається кальцій. Стінки аорти втрачають еластичність, і товщають. У цьому випадку стулки клапана уражаються незначно, а аорта стає схожа на пісочний годинник.

 

Незалежно від того, які причини привели до аортального стенозу, результат завжди один – порушується рух крові і всі органи відчувають нестачу поживних речовин. Цим пояснюється поява симптомів хвороби.

 

Симптоми і зовнішні ознаки аортального стенозу

 

У нормі отвір становить 2,5-3,5 см2. На початкових етапах, коли звуження незначне, стеноз аорти протікає безсимптомно (I ступінь, отвір 1,6 – 1,2 см2). Перші ознаки хвороби з’являються, коли кільце клапана звужується до 1,2 – 0,75 см2 (II ступінь). У цей період може турбувати задишка під час фізичного навантаження. Коли величина просвіту досягає 0,5 – 0,74 см2 (III ступінь) відбуваються серйозні порушення кровообігу.

Щоб встановити ступінь аортального стенозу лікарі використовують спеціальний показник – градієнт тиску. Він характеризує різницю тиску крові до аортального клапана, в лівому шлуночку, і після нього, в аорті. Коли звуження немає, і кров без перешкод проходить в аорту, різниця тисків мінімальна. Але чим сильніше виражений стеноз, тим вище градієнт тиску.

I ступінь: 10 – 35 мм рт. ст.
II ступінь: 36 – 65 мм рт. ст
III ступінь: понад 65 мм рт. ст.

Самопочуття при III ступенi стенозу гирла аорти:

  • блідість шкіри;
  • швидка стомлюваність;
  • задишка при фізичному навантаженні;
  • болі за грудиною при фізичному і психічному навантаженні;
  • порушення серцевого ритму – аритмія;
  • напади серцебиття;
  • кашель не пов’язаний з респіраторними захворюваннями і напади задухи;
  • непритомність не зв’язана з навантаженням і стресом;
  • збільшення печінки;
  • набряки кінцівок.

 

 

Об’єктивні симптоми аортального стенозу, які виявляє лікар:

  • блідість шкіри пов’язана зі спазмом дрібних судин шкіри. Це результат того, що серце викидає в артерії недостатню кількість крові і вони рефлекторно стискаються;
  • пульс повільний (менше 60 ударів на хвилину), рідкісний і погано наповнений;
  • на грудній клітці лікар промацує тремтіння, яке виникає через те, що кров проходить через вузький отвір в аорту. При цьому потік крові створює завихрення, які лікар відчуває під рукою, як вібрацію;
  • прослуховування фонендоскопом (трубкою) виявляє шум у серці і ослаблений звук закриття стулок аортального клапана, який у здорових людей чути чітко;
  • чутні вологі хрипи в легенях;
  • при простукуванні не вдається визначити збільшення серця, хоча стінка лівого шлуночка потовщується.

 

Лікування аортального стенозу

Всі пацієнти, в т.ч. з безсимптомним аортальним стенозом, повинні перебувати під ретельним наглядом кардіолога. Їм рекомендуються проведення ЕхоКГ кожні 6-12 місяців. Даному контингенту хворих з метою профілактики інфекційного ендокардиту необхідний превентивний прийом антибіотиків перед стоматологічними (лікування карієсу, видалення зубів і т. д.) і іншими інвазивними процедурами. Ведення вагітності у жінок з аортальним стенозом вимагає ретельного контролю показників гемодинаміки. Показанням до переривання вагітності служить важка ступінь аортального стенозу або наростання ознак серцевої недостатності.

Медикаментозна терапія при аортальному стенозі спрямована на усунення аритмій, профілактику ІХС, нормалізацію АТ, уповільнення прогресування серцевої недостатності.

Радикальна хірургічна корекція аортального стенозу показана при перших клінічних проявах пороку – появі задишки, ангінозних болів, синкопальних станів. З цією метою може застосовуватися балонна вальвулопластика – ендоваскулярна балонна дилатація аортального стенозу. Однак найчастіше дана процедура буває малоефективна і супроводжується подальшим рецидивом стенозу. При грубих змінах стулок аортального клапана (частіше у дітей з вродженою вадою) використовується відкрита хірургічна пластика аортального клапана (вальвулопластіка). У дитячій кардіохірургії нерідко виконується операція Росса, що припускає пересадку клапана легеневої артерії в аортальну позицію.

При відповідних показаннях вдаються до проведення пластики надклапанного або подклапанного аортального стенозу. Основним методом лікування аортального стенозу на сьогоднішній день залишається протезування аортального клапана, при якому вражений клапан повністю видаляється і замінюється на механічний аналог або ксеногенний біопротез. Пацієнтам зі штучним клапаном потрібен довічний прийом антикоагулянтів.

 

Заходи профілактики аортального стенозу зводяться до попередження ревматизму, атеросклерозу, інфекційного ендокардиту та інших провокуючих факторів. Хворі з аортальним стенозом підлягають диспансеризації і спостереження кардіолога і ревматолога.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(2 голоси, в середньому: 4.5 з 5)