Афект

12.03.2018 0

Афект – емоційна реакція людини на стресову ситуацію, яка відрізняється короткочасністю і інтенсивністю. Під час переживання афекту емоції настільки сильні, що людина частково або повністю втрачає контроль над своєю поведінкою і не цілком орієнтується в тому, що відбувається. Це трапляється, коли виникає непереборна перешкода, існує загроза для життя або сильна психотравмуюча ситуація.

Афект – це специфічна реакція на сильні негативні емоції (страх, гнів, відчай, лють), які змінюють функціонування всього організму. Афект збільшує фізичну силу, змушує внутрішні органи працювати на межі їх можливостей, але при цьому гальмує інтелектуальну діяльність і блокує волю. Тому можна стверджувати, що в стані афекту людиною керують інстинкти, а не інтелект.

Оскільки афективний стан вимагає значних зусиль, то він не може тривати довго. Афект триває від декількох секунд до декількох хвилин. За емоційним вибухом слідує почуття спустошення, сон або втрата свідомості, що викликано виснаженням ресурсів організму.

Згідно зі статистикою поширеність афекту становить 0,5-1% від кількості населення. Афекти у жінок трапляються в 2-3 рази частіше, ніж у чоловіків, що пов’язують з підвищеною емоційністю і гормональними коливаннями.

Стан афекту притаманний психічно здоровим людям в екстрених ситуаціях. Однак часті афекти, викликані дрібницями, можуть свідчити про психічні захворювання, зокрема про шизофренію. Тривалі афекти, коли нові враження не виводять з цього стану, характерні для хворих на епілепсію.

У психіатрії поняття афекту має дещо інше значення, ніж в психології. Саме слово «афект» означає переживання настрою і його зовнішні прояви. А під поняттям «афективні розлади» мається на увазі група психічних захворювань, що супроводжуються розладом настрою. Афективні розлади поділяються на три групи:

  • Депресивні – депресія, дистимия;
  • Маніакальні – класична манія, гнівлива манія;
  • Маніакально-депресивні (біполярні) – біполярні розлади, циклотимія.

У цій статті буде розглянуто афект з точки зору психології.

 

Види афекту

  • Фізіологічний афект – стрімка, вибухова емоційна реакція, яка не виходить за рамки норми. Це короткочасний емоційний сплеск, під час якого людина продовжує хоча б частково контролювати свої дії і адекватно сприймати ситуацію.
  • Патологічний афект – гостра хвороблива реакція, що виникає у психічно здорових людей у ​​відповідь на стресові фактори. Характерним є звуження свідомості і ослаблення контролю над діями. У більшості випадків патологічний афект супроводжується проявом агресії.
  • Кумулятивний афект – афект, що розвивається в результаті тривалої стресової ситуації, коли людина довгий час терпить дію подразників, які з боку можуть здатися незначними. При цьому емоційне напруження накопичується, не знаходячи виходу, але «остання крапля переповнює чашу терпіння» і відбувається емоційний вибух. Такий вид афекту спостерігається у терплячих людей з хорошим самоконтролем.
  • Афект неадекватності – гостра емоційна реакція на невідповідність між бажаннями і реальністю, на неможливість домогтися успіху. Переважно проявляється у дітей у вигляді короткочасної істерики.
  • Астенічний афект. Емоційний сплеск триває кілька секунд. За ним слідує тривалий період пригніченого настрою, слабкості, погіршення життєвого тонусу і самопочуття. Характерний для людей зі слабкою психікою і меланхолійним темпераментом.
  • Застійний афект або афективне заціпеніння – сильні емоції (розпач, страх, розчарування), що викликають знерухомлення. Це супроводжується тимчасовим зниженням больової чутливості, відсутністю емоцій і бажань. Людина застигає в одній позі і слабо реагує на те, що відбувається. Трапляється, що згодом людина не може згадати події цього періоду.
  • Перерваний афект – стан, що розвивається за принципом афекту, але перерваний зовнішнім впливом. Це трапляється, якщо ситуація раптово вирішилася або людини вдалося відвернути від переживань на початковій стадії

 

Фази афекту

У розвитку афекту виділяють три фази.

1. Доафективна фаза. Проявляється відчуттям безпорадності і безвихідності ситуації. Відбувається фіксація на джерелі проблеми. Емоційні зміни розвиваються несподівано для самої людини, тому вона не встигає їх аналізувати і контролювати.

2. Фаза афективного вибуху – стадія, що виявляється бурхливим вираженням емоцій, руховою активністю, частковою втратою контролю над власною волею і поведінкою. Вираження емоцій носить вибуховий характер. Емоція витісняє здатність планувати, контролювати дії і прогнозувати їх результат.

3. Постафективна фаза настає після емоційної розрядки. У нервовій системі переважають процеси гальмування. Людина відчуває фізичне і емоційне виснаження. Інші можливі прояви: спустошення, каяття, сором, нерозуміння того, що сталося, сонливість. Іноді можливі безцільна втеча, заціпеніння або втрата свідомості. Емоційна розрядка може викликати і відчуття полегшення, якщо травмуюча ситуація вирішилася.

 

Що викликає афект?

Афект виникає в тому випадку, якщо критична ситуація застала людину зненацька і вона не бачить виходу з кризи. Сильні негативні емоції переважають у свідомості, паралізуючи її. Владу беруть первісні інстинкти. У цей момент людина підсвідомо переходить до моделі поведінки древніх предків – кричить, намагаючись залякати, кидається в бійку. Однак якщо у наших первісних людей афект був пов’язаний тільки з загрозою для життя, то в сучасному світі цей стан частіше викликається соціальними і внутрішніми причинами.

Вважається, що афект викликає несподівано виникла критична ситуація – гострий стрес. Але це не завжди вірно, іноді емоційний вибух викликаний хронічним стресом. Трапляється, що людина довгий час перебуває під впливом стресових факторів (терпить глузування, несправедливі закиди), але терпіння підійшло до кінця. В цьому випадку аффективному стану може передувати досить незначна подія – докір, розбита чашка.

Зверніть увагу на важливу деталь: афект виникає завжди після того, як ситуація сталася, а не в очікуванні її. Цим афект відрізняється від страху і тривоги.

При розвитку афективного стану важливо не тільки, що викликає афект, але і в якому стані знаходиться психіка людини на момент стресу.

Імовірність розвитку афекту підвищують:

  • прийом алкоголю і наркотиків;
  • перевтома;
  • соматичні захворювання;
  • нестача сну;
  • голодування;
  • гормональні зміни – ендокринні порушення, передменструальний синдром, вагітність, клімакс;
  • вікові чинники – підлітковий і юнацький вік;
  • наслідки гіпнозу, нейролінгвістичного програмування та інших впливів на психіку.

Захворювання, які можуть супроводжуватися афективними станами:

  • розумова відсталість;
  • інфекційні ураження мозку – менінгіт, енцефаліт;
  • психічні і неврологічні захворювання – епілепсія, шизофренія;
  • струсу мозку;
  • патології мигдалеподібного тіла, що відповідає за емоції;
  • ураження гіпокампу – структури, яка відповідає за емоції і пам’ять;

 

Поведінкові ознаки афекту

За поведінковим ознаками афект нагадує істерику, але його прояви більш яскраві і короткочасні. Ще одна характерна риса афекту – раптовість. Цей стан розвивається дуже швидко і несподівано, навіть для самої людини. Для оточуючих афект стає повною несподіванкою.

Психологічні ознаки афекту:

  • Звуження свідомості – в свідомості домінує одна ідея або емоція, що позбавляє можливості сприймати адекватну картину світу. Увага зосереджується на джерелі переживань.
  • Втрата почуття реальності – людині здається, що все відбувається не з нею.
  • Відсутність контролю над своєю поведінкою пов’язана з ослабленням волі, а також з порушенням логічного і критичного мислення.
  • Фрагментація сприйняття – навколишнє сприймається не цілісно. В поле зору потрапляють окремі емоції або фрагменти зовнішнього світу. Ситуація також сприймається фрагментарно – людина чує лише окремі фрази.
  • Втрата здатності критично мислити і інтелектуально переробляти ситуацію. Людина перестає зважувати «за» і «проти», сумніватися і аналізувати те, що відбувається. Це позбавляє можливості приймати правильні рішення і передбачити наслідки своїх вчинків.
  • Втрата здатності до комунікації. З людиною неможливо домовитися. Вона чує мову, але не сприймає її, не прислуховується до доводів.
  • Порушується орієнтування в просторі. Людина не помічає предметів і перешкод на своєму шляху.
  • Слабкість. Емоційна спустошеність і фізична слабкість характерні для завершальної стадії афекту. Вони свідчать, що емоційний вибух закінчений і організм переходить до фази відновлення сил.

Фізичні (тілесні) ознаки афекту, які помітні оточуючим:

  • Шалене, гнівне або розгублене обличчя. Людина повністю втрачає контроль над своєю мімікою, що проявляється в гримасах.
  • Крики, часто мимовільні, уривчасті. Іноді супроводжуються плачем.
  • Рухове збудження – стрімкість в рухах, при цьому координація часто буває порушена.
  • Стереотипність рухів – людина може завдавати однотипні удари.
  • Нервовий тик очей, куточка рота, сіпання рукою, ногою.
  • Заціпеніння – різке зниження рухливості, видима байдужість. Така реакція на стрес може бути альтернативою криків і агресії.

Перебуваючи в афективному стані людина робить дії, на які ніколи б не наважилася в іншій ситуації. Наприклад, мати, відчуваючи загрозу своїй дитині, може вибити дубові двері або фізично слабка людина б’є кількох нападників. Однак афект не завжди буває корисною реакцією. Під його впливом людина може травмуватися сама, нанести кривдникові важкі каліцтва або навіть скоїти вбивство.

 

Що відбувається в організмі людини під час афекту?

З точки зору нейробіологів, причина афекту криється в порушенні балансу між процесами збудження і гальмування, що виникають в нервовій системі. Таким чином афект – короткочасне масоване збудження нейронів, що виходить за межі кори в підкіркові структури, мигдалеподібне тіло і гіпокамп. Після фази «вибуху» процеси збудження згасають, поступаючись місцем масованим процесам гальмування.

Зміни, пережиті людиною при афективному стані, викликані потужним викидом адреналіну і кортизолу. Ці гормони мобілізують всі сили організму для фізичної боротьби.

Соматичні зміни при афекті:

  • прискорене серцебиття;
  • біль в грудях;
  • підвищення кров’яного тиску;
  • напруга м’язів;
  • почервоніння шкіри обличчя;
  • пітливість обличчя і долонь;
  • тремтіння в тілі;
  • запаморочення;
  • нудота;
  • зниження больової чутливості;

Слабкість і почуття спустошення – розвиваються в постафективній фазі, коли процеси гальмування поширюються на вегетативну нервову систему.
Зміни, що відбуваються в організмі, можуть зробити людину аномально сильною і значно прискорюють реакцію, однак цей ефект короткочасний.

 

Методи боротьби з афектом

Вибрати дієвий метод боротьби з афектом завдання досить складне. Проблема в тому, що афект розвивається несподівано, протікає дуже короткочасно, а людина в цей період слабо контролює те, що відбувається.

Можливі методи боротьби з афектом

1. Попередження розвитку афектів. В основі цього підходу лежить збереження балансу нервової системи.

  • Дотримання режиму праці і відпочинку;
  • Чергування розумових і фізичних навантажень;
  • Повноцінний сон;
  • Профілактика перевтоми;
  • Уникнення негативних емоцій;
  • Релаксаційні методики – миорелаксация, дихання животом, йога, самонавіювання.

2. Відволікання. Спробувати перемкнути увагу на інший об’єкт. Цей метод можна задіяти в передафектівній фазі, коли емоційне напруження наростає або після афекту, коли людину мучать докори сумління за власну нестриманість. Назвіть людину на ім’я, скажіть, що все буде добре, що ви разом знайдете вихід з положення.

3. Допомога з боку. Людина, що знаходиться в фазі афективного «вибуху», не прислуховується до слів оточуючих і вмовляння в цьому випадку марні. Може подіяти фізичний контакт – міцно взяти за руку або обійняти і тримати до тих пір, поки людина не вихлюпне емоції.

 

Як допомогти собі під час афекту?

Ігноруйте дратівливі чинники. Не дозволяйте людям або обставинам впливати на вас. Подумки збудуйте навколо себе міцну стіну, всередині якої ви в безпеці.

Змиріться з неминучим. Якщо ви не в змозі змінити ситуацію, то постарайтеся змінити своє ставлення до неї. Налаштуйте себе ігнорувати подразники.

Аналізуйте свої емоції, називайте їх. Усвідомлювати, в цей момент ви відчуваєте роздратування, а в цей – гнів. Таким чином, ви усунете фактор раптовості розвитку афекту, що допоможе перервати його.

Контролюйте свою готовність до дій. Віддавайте собі звіт, на які вчинки штовхає вас дана емоція і до чого вони можуть призвести.

Контролюйте вираз обличчя. Бажано, щоб жувальні м’язи і м’язи навколо очей були розслаблені. Це допоможе утримувати контроль над діями і емоціями.

Концентруйтеся на всіх деталях, щоб бачити повну картину того, що відбувається. Це допоможе всебічно аналізувати ситуацію, бачити позитивні моменти і шляхи виходу з кризи. Якщо відчуваєте, що емоції вас переповнюють, спробуйте зосередитися на диханні, почніть вивчати дрібні деталі навколишніх предметів, ворушити пальцями ніг.

Зосередьтеся на позитивних спогадах. Згадайте близьку людину, чия думка для вас важлива.

Моліться, якщо ви віруючий. Молитва заспокоює і підвищує концентрацію, відволікає від негативних емоцій.

Не випробовуйте докорів сумління. Афект природна реакція здорової людської психіки. Він закладений природою, як механізм збереження виду. У більшості ситуацій після афекту досить просто вибачитися за нестриманість.

 

Як відновитися після афектів?

Щоб відновитися після афектів важливо дати нервовій системі поповнити розтрачені сили. Для відновлення психічної рівноваги людина має потребу у відпочинку і відволікаючих факторах.

Що необхідно робити після афекту

  • Сон. Він повинен бути досить тривалим, оскільки періоди швидкого і повільного сну однаково важливі для відновлення балансу процесів збудження і гальмування в корі мозку.
  • Повноцінне харчування. Нервова тканина дуже чутлива до дефіциту вітамінів і поживних речовин, особливо в період навантажень. Тому важливо споживати м’ясо, рибу, яйця і молочні продукти, які є джерелом амінокислот і вітамінів групи В. Зростає і потреба у вуглеводах, необхідних для заповнення розтрачених запасів енергії. У цьому допоможуть фрукти, крупи, мед, чорний шоколад. У період відновлення уникайте споживання алкоголю і тонізуючих напоїв (кави, чаю).
  • Арт-терапія. Малювання, вишивка, ліплення, будь-який вид творчості, де потрібно застосувати фантазію, відволікають від події і допомагають привести в порядок думки і почуття.
  • Фізична активність. Посильна фізична праця вдома або в саду, піші прогулянки, заняття спортом покращують стан психіки. Робота м’язів нормалізує кровообіг, прискорює виведення токсинів, покращує роботу мозку.
  • Соціальна активність. Спілкуйтеся з позитивними людьми і намагайтеся бути корисним оточуючим. Допоможіть людям, які потребують вашої підтримки матеріальної або моральної. Концентрація на проблемах іншої людини підвищує самооцінку, почуття власної значущості і віру в свої сили.
  • Медитація і аутотренінг. Регулярні заняття підвищують стійкість до стресу, зміцнюють нервову систему, дозволяють спокійно реагувати на подразники.
  • Фізіотерапевтичні процедури покращують кровообіг і усувають м’язові спазми, пов’язані з нервовим напруженням, надають седативну дію.

-ванни з морською сіллю, ропою, екстрактом хвої або лаванди, кисневі ванни;
-душ – теплий, контрастний, циркулярний;
-масажі – загальний або шийно-грудного відділу хребта;
-магнітотерапія;
-електросон;
-дарсонвалізація комірцевої зони;
-світлолікування

  • Фітотерапія. Рекомендовано приймати настої і відвари лікарських трав або препарати на їх основі:

-чай з м’яти або меліси;
-настоянка півонії;
-настоянка пустирника;
-комбінована настоянка з валеріани, пустирника і глоду;
-Персен;
-Фітоседан;
-Ново-пасит.

Найкращим варіантом буде взяти невелику відпустку, щоб повністю змінити обстановку і відпочити кілька днів. Можливо, організм за допомогою афекту показує, що ви потребуєте повноцінного відпочинку.

  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(4 голоси, в середньому: 5 з 5)