Діагностика подагри

27.02.2018 0

Подагра – це системне захворювання, яке характеризується порушенням метаболізму (обміну речовин) в організмі. Перш за все, мова йде про накопичення сечової кислоти в тканинах і її відкладення у вигляді кристалів в м’яких тканинах. Часто подагру вважають захворюванням суглобів, так як саме вони страждають першими. Проте, патологічний процес може торкатися цілого ряду органів і тканин, завдаючи серйозної шкоди здоров’ю пацієнта. Деякі ускладнення подагри без адекватного лікування можуть привести до смерті.

Подагра є досить поширеним захворюванням і зустрічається приблизно у 0,1% населення земної кулі. З числа пацієнтів майже 95% – чоловіки. Це пояснюється тим, що деякі генетичні дефекти, що призводять до розвитку подагри, можуть зустрічатися тільки у чоловіків. Однак в останні десятиліття відзначається відносно швидке збільшення кількості жінок з даною патологією. Крім того, відзначають віковий проміжок, в якому зазвичай спостерігається перший напад подагри. У чоловіків це 35 – 45 років, а у жінок – 45 – 50 років. Тим не менш, деякі форми подагри можуть зустрічатися і в більш молодому віці.

 

Діагностика подагри

Діагностика подагри нерідко представляє серйозні труднощі навіть для досвідчених лікарів. Справа в тому, що при зверненні до лікаря пацієнти найчастіше скаржаться на болі в суглобах, які можуть бути викликані різними захворюваннями. Щоб істотно підвищити шанс на постановку правильного діагнозу, найкраще звертатися в ревматологічне відділення. Лікарі-ревматологи мають більший досвід боротьби з артритами, ніж інші фахівці, і зможуть швидше розпізнати подагру.

Безпосередньо діагноз ставиться на підставі клінічних та параклінічних (лабораторних та інструментальних) обстежень. У деяких пацієнтів постановка діагнозу не займає багато часу, іншим же доводиться проходити ряд аналізів і обстежень. В першу чергу це залежить від причини, що викликала захворювання, і від вираженості симптомів.

В діагностиці подагри можна виділити наступні етапи:

  • анамнез (опитування пацієнта);
  • оцінка клінічної картини перебігу хвороби;
  • інструментальні дослідження;
  • лабораторні дослідження.

 

Інструментальні дослідження


Інструментальні дослідження призначаються майже всім пацієнтам, які звернулися з приводу болю в суглобах. При подагрі більшість інструментальних методів є малоінформативними на ранніх стадіях, так як морфологічних (структурних) змін в тканинах практично не спостерігається. Проте, даний тип діагностики дозволяє виключити ряд інших ревматологічних патологій. Призначення того чи іншого методу інструментальної діагностики робить лікар за потребою. При вираженій клінічній картині з типовими проявами подагри інструментальна діагностика може не знадобитися.

В діагностиці подагри застосовуються такі інструментальні методи дослідження:

  • УЗД (ультразвукове дослідження суглобів);
  • сцинтиграфія;
  • комп’ютерна томографія;
  • рентгенографія уражених суглобів.

УЗД
При інтермітирующем перебігу подагри зміни при УЗД будуть помітні тільки в період загострення захворювання. У перші 3 – 4 дні гострого нападу спостерігається розширення суглобової щілини, набряк і ущільнення м’яких тканин навколо ураженого суглоба. Вже через 5 – 7 днів після гострого нападу вищевказані зміни малопомітні, а через 10 – 12 днів УЗД суглоба може не виявити будь-яких відхилень.

При хронічній формі подагри на пізніх стадіях за допомогою УЗД суглоба можна виявити помірну деформацію суглобових поверхонь і глибоко розташовані тофуси. Крім того, УЗД дозволяє виявляти конкременти (скупчення) уратів в нирках і сечовому міхурі при сечокам’яній хворобі.

Сцинтиграфія
Дане дослідження призначається коли лікар має проблеми з точною постановкою діагнозу. Сцинтиграфія має на увазі введення в кров специфічної речовини, яка вибірково накопичується в місцях відкладення уратів. Подальше сканування організму дозволяє з високою точністю визначити локалізацію патологічного процесу. Сцинтиграфія може вказати на подагру навіть на ранніх стадіях, коли тофуси ще не почали утворюватися. Крім того, з її допомогою можна швидко визначити скупчення уратів в нетипових місцях (хребет, грудино-ключична область). До мінусів даного дослідження ставиться його висока вартість.

Комп’ютерна томографія
Комп’ютерна томографія надає серію рентгенологічних знімків високої точності. З її допомогою можна визначити ступінь деформації суглобів на пізніх стадіях хвороби і точну локалізацію тофусів. На ранніх стадіях знімки покажуть лише ущільнення м’яких тканин навколо суглоба в період загострення.

Рентгенографія уражених суглобів
Поодинокі рентгенологічні знімки на ранній стадії хвороби призначаються з метою диференціальної діагностики з іншими артропатіями (хворобами суглобів). При подагрі вони не виявляють істотних змін. Лише при хронічному перебігу хвороби по рентгенологічному знімку можна припустити діагноз.

 

Лабораторні дослідження

Лабораторні дослідження пери подагрі досить інформативні, так як дозволяють простежити процес утворення і виведення сечової кислоти на різних рівнях. Зміни в аналізі крові і сечі цінні також з точки зору диференціальної діагностики, так як дозволяють відрізнити подагру від інших запальних захворювань суглобів зі схожими симптомами.

Лабораторні дослідження при подагрі включають такі аналізи:

  • загальний аналіз крові;
  • біохімічний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • біохімічний аналіз сечі;
  • дослідження синовіальної рідини суглобів;
  • дослідження вмісту тофусів.

Крім класичних етапів діагностики подагри існує ряд критеріїв, рекомендованих ВООЗ (всесвітньою організацією охорони здоров’я). Згідно ВООЗ існує 12 ключових пунктів, на які повинен звернути увагу лікар при огляді. Якщо як мінімум 6 з 12 пунктів підтверджуються, лікар може аргументовано поставити попередній діагноз подагри без проведення додаткових досліджень. Плюсом діагностики подагри за критеріями ВООЗ є швидкість і висока точність постановки діагнозу, мінусом – можливість сплутати малосимптомну форму подагри з деякими ревматичними захворюваннями.

Для діагностики подагри ВООЗ рекомендує наступні критерії:

  • Більш ніж одна гостра атака артриту в анамнезі. Якщо пацієнт пригадує хоча б два епізоди зі схожими болями в суглобах, даний критерій вважається позитивним. Інформація береться зі слів пацієнта при опитуванні.
  • Максимум запалення суглоба вже в першу добу. При подагрі запалення розвивається швидко, що не так характерно для артритів при інших захворюваннях. Якщо пацієнт звернувся на 2 – 3 день нападу, то інформація про запалення в перший день береться з його слів. Якщо ж він вступив в перший день, лікар самостійно оцінює такі ознаки запалення як інтенсивність почервоніння, набряк суглоба, локальне підвищення температури.
  • Моноартикулярний характер артриту. При подагрі майже завжди уражається спочатку тільки один суглоб. Паралельне запалення декількох суглобів характерно для інших ревматичних захворювань.
  • Гіперемія шкіри над ураженим суглобом. Критерій вважається позитивним, якщо шкіра над запаленим суглобом яскраво-червона і різко відрізняється за кольором від оточуючих здорових тканин.
  • Припухання або біль, локалізовані в I плюснефаланговому суглобі, саме цей суглоб найчастіше уражається при першому нападі подагри.
  • Однобічне ураження суглобів склепіння стопи. Запалення і болі з’являються тільки на одній нозі. Двостороннє ураження характерно більшою мірою для ревматичних захворювань.
  • Вузлові утворення, що нагадують тофуси. Для позитивної оцінки даного критерію лікар може призначити пункцію вузлика.
  • Гіперурикемія. Для позитивної оцінки даного критерію лікар призначає біохімічний аналіз крові.
  • Однобічне ураження I плюснефалангового суглоба. Суглоб уражається при першій атаці тільки з одного боку. Лише в запущених випадках при хронічній подагрі запалені паралельно обидва перших плюснефалангових суглоба. Однак і тоді інтенсивність запалення різна.
  • Асиметричне припухання ураженого суглоба. Навіть в рамках одного суглоба спостерігається асиметрія припухлості. Це пояснюється нерівномірністю відкладення уратів в м’яких тканинах.
  • Виявлення на рентгенограмах субкортікальних кіст без ерозій. Дані кісти виглядають темними плямами на тлі епіфіза (крайньої потовщеної частини) кістки. Найчастіше кісти є внутрішньокістковим скупченням уратів.
  • Відсутність флори в суглобовій рідині. Для підтвердження даного критерію проводиться бактеріологічний посів суглобової рідини, взятої при пункції, на поживні середовища. Якщо по закінченні доби на середовищі з’являються колонії патогенних мікробів, то вважають, що саме вони стали причиною запалення, і критерій оцінюється як негативний.

Профілактика подагри

Основним засобом профілактики подагри залишається дотримання дієти. Однак крім дієтичного харчування велике значення має уникнення інших факторів ризику. Це допоможе подовжити періоди ремісії, уникнути загострень або послабити їх.

Слід уникати наступних факторів ризику:

  • прийом деяких ліків (цитостатики, тіазидні діуретики);
  • вживання алкоголю (особливо пиво, вино);
  • патологічні стани, асоційовані з ацидозом або гіперкальціємією;
  • швидка втрата ваги;
  • дегідратація (зневоднення) організму;
  • значні фізичні навантаження;
  • переохолодження організму;
  • хірургічні втручання;
  • масивні кровотечі;
  • травми;
  • стрес;
  • гострі інфекції.
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос, в середньому: 5 з 5)