Діагностика дисліпідемії

 

Дисліпідемії є виключно лабораторним показником. Зазвичай порушення обміну жирів не має клінічних симптомів. Найчастіше дисліпідемії діагностують випадково при плановому медичному огляді або при діагностиці інших захворювань. На виникнення гіперліпидемій впливає безліч факторів, тому слід ретельно проаналізувати всі скарги, особливості способу життя, спадковість пацієнта та інші.

В результаті великих досліджень було продемонстровано, що ліпідограму обов’язково слід робити (незалежно від скарг):

  • пацієнтам з цукровим діабетом 2 типу (з’являється переважно в дорослому і літньому віці);
  • пацієнтам, що палять;
  • пацієнтам, що страждають на ожиріння;
  • пацієнтам з обтяженою спадковістю (з випадками серцево-судинних захворювань у найближчих родичів);
  • пацієнтам з підвищеним артеріальним тиском (вище 140/80 мм. рт.ст.);
  • пацієнтам з інструментально підтвердженими серцево-судинними захворюваннями (УЗД серця, ЕКГ).

Діагностика дисліпідемій включає збір анамнезу (історії цього захворювання і життя пацієнта), огляд і лабораторні дослідження крові.

 

В першу чергу, лікар детально збере анамнез пацієнта.

Анамнез включає в себе:

  • анамнез скарг і справжнього захворювання – що турбує пацієнта на даний момент, коли з’явилися ксантоми (щільні вузлики з холестерину над поверхнею сухожиль), ксантелазми (відкладення холестеринових вузликів під шкірою повік), ліпоїдна дуга рогівки (відкладення холестерину по краях рогівки ока);
  • анамнез життя – які супутні захворювання є у пацієнта (цукровий діабет, захворювання щитовидної залози), які захворювання він переніс (інфаркт міокарда, інсульт та інші), який спосіб життя веде, якої їжі віддає перевагу, шкідливі звички (куріння, алкоголь, малорухливий спосіб життя );
  • сімейний анамнез – які захворювання були у найближчих родичів пацієнта – інфаркт міокарда, інсульт, атеросклероз і інші патології.

Після збору анамнезу лікар проведе зовнішній огляд. При огляді можуть бути виявлені ксантоми, ксантелазми, ліпоїдна дуга рогівки. Особливих зовнішніх проявів при дисліпідемії не спостерігається.

До лабораторних методів дослідження відносяться:

  • біохімічний аналіз крові – визначають рівень цукру в крові, рівень білків, креатиніну (продукту розпаду білків) для виявлення супутніх патологій;
  • загальний аналіз крові та сечі – виявляє запальні процеси і супутні патології;
  • імунологічний аналіз крові – визначають зміст антитіл (білків, що виробляються організмом проти чужорідних речовин або власних уражених клітин) до цитомегаловірусу і хламідій (мікроорганізмам, які можливо призводять до розвитку атеросклерозу), а також рівень С-реактивного білка, який є індикатором запальних процесів в організмі ;
  • генетичний аналіз – виявлення дефектних генів, відповідальних за розвиток спадкових дисліпідемій.

Специфічним лабораторним аналізом, що виявляє ліпідний дисбаланс, є ліпідограмма – аналіз рівня ліпідів в крові. Для отримання достовірних результатів пацієнт повинен строго дотримуватися рекомендацій лікаря перед проведенням дослідження. Неправильне харчування, вживання алкоголю, куріння, запальні процеси, інфекційні захворювання здатні змінити рівень ліпідів в крові.

Основними вимогами перед проведенням ліпідограмми є:

  • дотримання пацієнтом суворої дієти протягом 2 – 3 тижнів;
  • визначення концентрації тригліцеридів проводиться строго натщесерце (після 12 – 14 – годинного нічного голодування), що не відноситься до визначення рівня холестерину;
  • проведення аналізу через 3 місяці після перенесених важких захворювань (інсульт, інфаркт міокарда) або значних хірургічних втручань;
  • проведення дослідження через 2 – 3 тижні після перенесених захворювань середньої тяжкості;
  • проведення аналізу за умови, що пацієнт відпочив, а перед проведенням процедури необхідно посидіти 10 – 15 хвилин;
  • накладення джгута перед взяттям крові не повинно перевищувати 1 хвилини, при можливості уникнути накладення джгута.

Для проведення аналізу набирають близько 5 мілілітрів крові. Визначення рівня ліпідів проводять в сироватці крові або в плазмі крові. Якщо визначають ліпіди в сироватці крові, то кров набирають в порожні пробірки. Якщо в плазмі крові, то в пробірку додають антикоагулянти (лікарські препарати, що перешкоджають згортанню крові).

 

У лабораторії визначають:

  • рівень загального холестерину в сироватці / плазмі крові;
  • концентрацію холестерину в сироватці / плазмі;
  • вміст тригліцеридів в сироватці / плазмі. Особливо високий рівень тригліцеридів спостерігається у пацієнтів з цукровим діабетом.

Рівень ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) технічно важко визначити, тому в більшості лабораторій його розраховують за спеціальними формулами.

При інтерпретації результатів використовують такі терміни:

  • гіперліпідемія – підвищена концентрація ліпідів в крові (холестерин> 5,0 ммоль / л і / або тригліцеридів> 1,8 ммоль / л);
  • гіперхолестеринемія – підвищення рівня загального холестерину в крові (> 5,0 ммоль / л);
  • гіпертригліцеридемія – підвищена концентрація тригліцеридів в крові (> 1,8 ммоль / л).
20.07.2017
  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(3 оцінки, в середньому: 5 з 5)